GNSS-моніторинг деформацій бортів кар’єрів при розробці родовищ нерудних корисних копалин
DOI:
https://doi.org/10.26642/ten-2025-2(96)-226-230Ключові слова:
GNSS-моніторинг, супутникові технології, система координат УСК-2000, високоточне позиціонування, геодезичні прилади, GNSS-приймачі, електронні тахеометри, маркшейдерські спостереження, зрушення та деформації гірських порід, стійкість укосів, геодезична мережа, тріщинуватістьАнотація
Метою дослідження є розробка методики організації GNSS-моніторингу деформацій бортів кар’єрів при відкритій розробці родовищ нерудних корисних копалин. Проаналізовано можливості сучасних GNSS-приймачів, що забезпечують координати з точністю кілька міліметрів. Запропоновано схему геодезичної мережі з 15 контрольних і 4 опорних пунктів, оптимізовану для кар’єрів глибиною 80–90 м. За результатами обробки встановлено похибку визначення координат 3–9 мм, що дозволяє фіксувати зміщення від 10 мм. Максимальні горизонтальні деформації досягали 47 мм у зонах тріщинуватості, тоді як у монолітних ділянках не перевищували 15 мм. Порівняння з тахеометричними спостереженнями показало високу узгодженість результатів (середня різниця 5,4 мм), що підтверджує надійність GNSS-методу. Наукова новизна полягає у визначенні оптимальної конфігурації мережі та критеріїв оцінки стійкості бортів за швидкістю і напрямком зміщень. Практичне значення – у можливості впровадження методики для підвищення безпеки робіт, зниження аварійних ризиків та узгодження з міжнародними стандартами. Подальші дослідження спрямовані на інтеграцію GNSS-спостережень із лазерним скануванням та аерофотозйомкою для побудови 3D-моделей деформацій у режимі реального часу. За результатами обробки встановлено похибку визначення координат 3–9 мм, що дозволяє фіксувати зміщення від 10 мм. Максимальні горизонтальні деформації досягали 47 мм у зонах тріщинуватості, тоді як у монолітних ділянках не перевищували 15 мм. Порівняння з тахеометричними спостереженнями показало високу узгодженість результатів (середня різниця 5,4 мм), що підтверджує надійність GNSS-методу.
Посилання
Kassymkanova, K., Malinnikova, O., Nurakynov, S. and Turekhanova, V. (2024), «Study of geodynamic processes in mineral mining using quasi-geoid based on wavelet analysis», Eurasian Mining, doi: 10.17580/em.2024.01.08.
Rysbekov, K., Kyrgizbayeva, D., Miletenko, N. and Kuandykov, T. (2024), «Integrated monitoring of the area of Zhilandy deposits», Eurasian Mining, doi: 10.17580/em.2024.01.01.
Nurpeisova, M., Bitimbayev, M. and Rysbekov, K. (2021), «Forecast changes in the geodynamic regime of geological environment during large-scale subsoil development», Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu.
Gura, D., Boltenkova, K., Bespyatchuk, D. et al. (2021), «Practical implementation of the use of GNSS RTK technologies for obtaining topographic and geodetic data», Earth and Environmental Science, IOP Conference Series.
Ge, L., Chang, H. C. and Rizos, C. (2007), «Mine subsidence monitoring using multi-source satellite SAR images», Photogrammetric Engineering and Remote Sensing, Vol. 73, Issue 3, pp. 259–266.
Pobihailo, D.P. and Iskov, S.S., «Modern methods of improving the accuracy of GPS positioning», Technical Engineering, Vol. 1, No. 93, pp. 415–419.
Chinnarat, S., Thongtan, T. and Bairaksa, J. (2021), «Applications in Surveying and Mobile Mapping», Position, Navigation, and Timing Technologies in the 21st Century.
«GNSS active control point determinations», (2021), 18th International Conference on Electrical Engineering/Electronics, Computer, Telecommunications and Information Technology (ECTI-CON).
Alhamadani, O. and Khalaf, A. (2016), «Robustness Assessment of Regional GNSS Geodetic Networks for Precise Applications», Journal of Engineering.
Korobiichuk, V.V. and Mitchenko, D.V. «Determination of the actual accuracy of GNSS positioning using a total station for monitoring landslide processes», Technical Engineering, No. 1 (95), pp. 145–151.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Марина Сергіївна Куницька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
