Знімання історичних пам’яток, що потрапили в зону впливу гірничих робіт
DOI:
https://doi.org/10.26642/ten-2025-2(96)-196-204Ключові слова:
цифрове знімання, історична споруда, комп’ютерна обробка, відео, знімокАнотація
У Кривому Розі розміри територій, на яких зараз розташовані об’єкти гірничодобувних підприємств та раніше порушені гірничими роботами, збільшуються, руйнуючи цінні родючі ґрунти та поглинаючи будівлі і споруди, розташовані на них. Певна кількість будівель та споруд має або історичну, або культурну цінність. Тому питання захисту та відновлення пам’яток історії та культури, розташованих у гірничих відводах гірничодобувних підприємств, безперечно є актуальним. Метою цього дослідження є аналіз та вибір ефективного методу знімання пам’яток історії та культури для отримання необхідної документації для їх збереження та відтворення. Методика робіт полягає у виконанні знімання об’єктів спадщини різними камерами, зокрема недорогими – професійною цифровою камерою та камерами мобільних телефонів. Подальше опрацювання матеріалів знімання здійснювалося у програмному засобі Agisoft та інших. Результатом дослідження є напрацьована методика створення цифрових моделей історичних пам’яток за результатами цифрового знімання різними камерами, що дозволяє з необхідною точністю визначати їх розміри та інші характеристики, необхідні для їх реконструкції або перенесення у інше місце. Наукова новизна досліджень полягає в отриманні ефективної методики виконання знімальних робіт за допомогою різних камер та отримання цифрової моделі історичної пам’ятки з необхідною точністю. Практична значущість отриманих результатів полягає у розробленні ефективної методики створення необхідної документації для збереження та відновлення пам’яток історії та культури, яким загрожує часткове або повне знищення, через потрапляння їх у зону впливу гірничих робіт. Отримана методика дозволить з необхідною точністю виконувати архівацію таких об’єктів та відтворювати їх у подальшому у безпечних чи доцільних для збереження місцях.
Посилання
Fonseca Moro, L.A. and Pérez Pavón, J.L. (2022), «Low-cost photogrammetric reconstruction of a panel with palaeolithic engravings of Siega Verde (Salamanca, Spain): From the rocky outcrop to the details», Journal of Archaeological Science: Reports, Vol. 45, doi: 10.1016/j.jasrep.2022.103594.
Polo, M.-E., Felicísimo, Á.M. and Durán-Domínguez, G. (2022), «Accurate 3D models in both geometry and texture: An archaeological application», Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, Vol. 27, doi: 10.1016/j.daach.2022.e00248.
Collins, T., Woolley, S.I., Gehlken, E. and Ch’ng, E. (2019), «Automated low-cost photogrammetric acquisition of 3D models from small form-factor artefacts», Electronics, doi: 10.3390/electronics8121441.
Amrullah, C., Suwardhi, D. and Meilano, I. (2016), «Product accuracy effect of oblique and vertical non-metric digital camera utilization in UAV-photogrammetry to determine fault plane», ISPRS Annals of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, doi: 10.5194/isprs-annals-III-6-41-2016.
Ulvi, A. (2022), «Using UAV photogrammetric technique for monitoring, change detection, and analysis of archeological excavation sites», Journal on Computing and Cultural Heritage, Vol. 15, Issue 3, pp. 1–19, doi: 10.1145/3522742.
Guo, M., Sun, M., Pan, D. et al. (2023), «High-precision deformation analysis of Yingxian wooden pagoda based on UAV image and terrestrial LiDAR point cloud», Heritage Science, doi: 10.1186/s40494-022-00833-z.
Verykokou, S., Soile, S., Bourexis, F. et al. (2020), «A comparative analysis of different software packages for 3D modelling of complex geometries», Euro-Mediterranean Conference, pp. 228–240, doi: 10.1007/978-3-030-73043-7_19.
Kingsland, K. (2020), «Comparative analysis of digital photogrammetry software for cultural heritage», Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, Vol. 18, doi: 10.1016/j.daach.2020.e00157.
Arza-García, M., Gil-Docampo, M. and Ortiz-Sanz, J. (2019), «A hybrid photogrammetry approach for archaeological sites: Block alignment issues in a case study (the Roman camp of A Cidadela)», Journal of Cultural Heritage, Vol. 38, pp. 195–203, doi: 10.1016/j.culher.2019.01.001.
Levytskyi, V.H., Kryvoruchko, A.O., Skyba, H.V. et al. (2025), «Geometrization of structural elements of the Southern section of the Bystriivske gabbro deposit to determine rational directions of development», Tekhnichna Inzheneriia, No. 1 (95), doi: 10.26642/ten-2025-1(95)-159-165.
Kalinichenko, V., Dolgikh, O., Dolgikh, L. and Pysmennyi, S. (2020), «Choosing a camera for mine surveying of mining enterprise facilities using unmanned aerial vehicles», Mining of Mineral Deposits, doi: 10.33271/mining14.04.031.
Dolgikh, O., Dolgikh, L., Ielezov, K. and Maletskii, N. (2021), «The use of the construction with a digital camera and GPS receiver while researching dangerous areas», E3S Web of Conferences, doi: 10.1051/e3sconf/202128008009.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександр Вікторович Долгіх, Любов Володимирівна Долгіх, Крістіна Олександрівна Долгіх, Роман Андрійович Назаров
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
