Особливості анізотропного конденсатора
DOI:
https://doi.org/10.26642/ten-2024-2(94)-180-184Ключові слова:
тензор, діелектрична проникність, анізотропія, резонанс, конденсатор, електронні засоби, мобільний зв’язок, інфокомунікаційна системаАнотація
Конденсатори є ключовими компонентами сучасних інфокомунікаційних систем завдяки їх здатності зберігати та фільтрувати електричний заряд. Вони забезпечують стабільну роботу електронних схем, згладжуючи пульсації напруги та усуваючи високочастотні шуми. У фільтрах конденсатори допомагають вибирати або блокувати певні частоти, що є важливим для підтримки чіткого та безперебійного зв’язку. Крім того, конденсатори відіграють важливу роль у резонансних підсилювачах і антенних системах, де вони допомагають підсилювати сигнали на різних частотах і підвищувати ефективність передачі та прийому даних. У цьому дослідженні проведено порівняльний аналіз можливостей конденсаторів з ізотропного та анізотропного уніполярних діелектричних матеріалів. В обох випадках досліджено залежність частоти fr від фізичних характеристик матеріалу, таких як коефіцієнт заломлення n та геометричні розміри пластини a×b×c. Встановлено, що, на відміну від конденсатора з ізотропного матеріалу, анізотропний уніполярний діелектричний конденсатор характеризується наявністю двох резонансних частот та , що значно розширює можливості його практичного застосування. Використання конденсаторів із двома резонансними частотами дозволяє створювати складніші фільтри та системи, які можуть працювати на кількох частотних діапазонах, що є критично важливим для сучасних багаточастотних телекомунікаційних мереж. Використання цієї особливості конденсаторів буде корисним для мобільних пристроїв, які мають підтримувати різні стандарти зв’язку (Wi-Fi, Bluetooth, LTE, 5–6G).
Посилання
Chornyi, V.S., Skripka, S.L., Lenyk, B.Y. et al. (2019), «Hybrid Resonance in the Split-Ring Resonator/Ferrite Structure in the C-Band», Ukrainian Journal of Physics, Vol. 61, No. 8, 727 p., doi: 10.15407/ujpe61.08.0732.
Shotts, Z., Rose, F., Merryman, S. and Kirby, R. (2005), «Design Methodology for Dual Resonance Pulse Transformers», 2005 IEEE Pulsed Power Conference, Monterey, CA, USA, pp. 1117–1120, doi: 10.1109/PPC.2005.300516.
Itakura, A., Okano, Y. and Abe, M. (2005), «A study on double resonance H-type slot antenna», Electronics and Communications in Japan. Part I. Communications, Vol. 88, pp. 11–20, doi: 10.1002/ecja.20148.
Nguyen, T.T. and Lim, S. (2017), «Bandwidth enhancement of metamaterial absorber using double resonance», IEEE Asia Pacific Microwave Conference (APMC), Kuala Lumpur, Malaysia, pp. 380–382, doi: 10.1109/APMC.2017.8251459.
Tamm, I.E. (1991), Fundamentals of the Theory of Electricity, 2nd English ed., Mir Publishers, Berlin, 630 p.
Jackson, J.D. (1999), Classical Electrodynamics, Wiley, New York.
Lorrain, P. and Corson, D.R. (2004), Electromagnetic Fields and Waves, W.H. Freeman and Company, New York, 384 p.
Ashcheulov, A.A., Derevianchuk, M.Ya., Lavreniuk, D.O. and Romaniuk, I.S. (2021), Anizotropnyi dielektrychnyi material, Patent Ukrainy, No. 145889, Byul. No. 1.
Nye, J.F. (1985), Physical Properties of Crystals: Their Representation by Tensors and Matrices, Oxford University Press, Oxford, 329 p.
Anatychuk, L.I. (1998), Thermoelectricity, Vol. 1. Physics of Thermoelectricity, Institute of Thermoelectricity, Kyiv, Chernivtsi.
Ashcheulov, A.A., Derevianchuk, M.Ya. and Lavreniuk, D.O. (2023), «Vykhori z laminarni i turbulentni kharakteramy techii v anizotropnykh seredovyshchakh», Tekhnichna inzheneriia, No. 1 (91), pp. 242–248, doi: 10.26642/ten-2023-1(91)-242-248.
Ashcheulov, A.A., Verenko, O.S., Derevianchuk, M.Ya. and Lavreniuk, D.O. (2023), «Vplyv vykhrovykh strumiv na parametry anizotropnoho unipoliarnoho termoelemeta», Sensorna elektronika i mikrosystemni tekhnolohii, Vol. 20, No. 4, pp. 45–52, doi: 10.18524/1815-7459.2023.4.294630.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Анатолій Анатолійович Ащеулов, Микола Ярославович Дерев’янчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.