Сучасні методи покращення точності GPS-позиціонування
DOI:
https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-415-419Ключові слова:
GNSS, GPS-приймач, RTK, GDOP, видимість супутників, тіньовий ефект, методи покращення точності, GPS-позиціонування у складних умовахАнотація
На гірничих підприємствах використання сучасних геодезичних приладів набуває все більшої популярності. Дані технології прості у використанні, здатні виконувати складні математичні розрахунки та значно скорочують час виконання вимірювальних робіт. Незважаючи на всі свої переваги, у деяких випадках сучасні прилади можуть зіштовхуватися з певними труднощами, які значною мірою можуть впливати на точність вимірювання координат пунктів, час виконання робі та ефективність застосування того чи іншого приладу в цілому. Під час використання GPS-приймача найважливішим є стабільність отримання даних від супутників. Як правило, на кар’єрах не завжди можна отримати ідеальні умови для використання GPS-приймачів. Основною проблемою є складний рельєф місцевості, що перекриває пряму видимість супутників. Внаслідок утворення такої ситуації приймач не здатен функціонувати належним чином, викликаючи затримки у виконанні робіт. Для вирішення цієї проблеми можна застосовувати такі методи, як D-GPS (Differential GPS), RTK (Real-Time Kinematic), PPP (Precise Point Positioning). Рішенням для покращення супутникового сигналу може стати використання керованої антени, яка є хоч і складною за будовою, але виправдано ефективною. Також розглядається використання віртуального супутника, який слугує як додатковий супутник для корекції геометрії реальних супутників. У статті наведено опис кожного з методів, який використовується для поліпшення радіосигналу. Залежно від складності умов місцевості, вимог до точності та фінансової спроможності гірничого підприємства можливе застосування будь-якого із описаних методів у дійсності.
Посилання
Kaplan, E.D. and Hegarty, C.J. (2006), Understanding GPS: principles and applications, 2nd ed., ARTECH HOUSE INC, Boston, London, 723 p.
Bong, J.H., Kim, D. and Jeong, S. (2023), «GNSS performance enhancement using measurement estimation in harsh environment», PLOS ONE, Vol. 18, No. 9, рр. 1–21, doi: 10.1371/journal.pone.0292116.
Jang, J.H. et al. (2022), «HDOP and VDOP Analysis in an Ideal Placement Environment for Dual GNSSs», Sensors, Vol. 22, No. 9, рр. 1–21, doi: 10.3390/s22093475.
Shumakov, F.T. (2009), Suputnykova heodeziia. Konspekt lektsii z dystsypliny, dlia studentiv 4 kursu dennoi formy navchannia, spetsialnosti 7.070900 «Heoinformatsiini systemy ta tekhnolohii», KhNAMH, Kharkiv, 88 р.
Xia, S., Jin, S. and Jin, X. (2023), «Estimation and Evaluation of Zenith Tropospheric Delay from Single and Multiple GNSS Observations», Remote Sensing, Vol. 15, No. 23, рр. 1–19, doi: 10.3390/rs15235457.
Ogutcu, S. et al. (2023), «GPS + Galileo + BDS-3 medium to long-range single-baseline RTK: an alternative for network-based RTK?», Journal of Navigation, рр. 1–20, doi: 10.1017/s0373463323000243.
Lyu, Z. and Gao, Y. (2020), «An SVM Based Weight Scheme for Improving Kinematic GNSS Positioning Accuracy with Low-Cost GNSS Receiver in Urban Environments», Sensors, Vol. 20, No. 24, рр. 1–14, doi: 10.3390/s20247265.
Lee, H.S. et al. (2023), «Assessing efficiency of GPS ephemerides in different region using Precise Point Positioning», The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, Vol. XLVIII-4/W6-2022, рр. 195–199, doi: 10.5194/isprs-archives-xlviii-4-w6-2022-195-2023.
Japan Aerospace Exploration Agency (2021), Yu, N. and Toru, Y., «Enhancing Navigation Accuracy in Geostationary Orbit Through Utilization of Regional Navigation Satellite System», 22 p., doi: 10.21203/rs.3.rs-2662234/v1.
Dolgikh, O. et al. (2021), «The use of the construction with a digital camera and GPS receiver while researching dangerous areas», E3S Web of Conferences, Vol. 280, doi: 10.1051/e3sconf/202128008009.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Діана Петрівна Побігайло, Сергій Станіславович Іськов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
