Біомайнінг – екологічна технологія при видобутку металів

Юрій Вікторович Бондарчук; Оксана Олексіївна Вовк

doi:10.26642/ten-2022-2(90)-144-146

Автор(и)

Юрій Вікторович Бондарчук Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-6231-369X
Оксана Олексіївна Вовк Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-7531-9847

DOI:

https://doi.org/10.26642/ten-2022-2(90)-144-146

Ключові слова:

біомайнінг; окислювач; вилуговування; сульфіди металів; розчинник; відвали; перколяція; pH

Анотація

Біомайнінг, або біовилуговування, – це вилучення специфічних металів із руд, як правило, за допомогою бактерій. Хоча це новий метод, який використовується в гірничодобувній промисловості для видобутку корисних копалин, таких як мідь, уран та золото, проте сьогодні біомайнінг все частіше займає важливе місце серед доступних технологій видобутку. Сьогодні біомайнінг – це вже не перспективна технологія, а реальна економічна і екологічна альтернатива для обробки конкретних мінеральних руд. Традиційне видобування металевих руд включає багато дорогих та неекологічних етапів, таких як випал і плавка, які вимагають достатньої концентрації елементів у рудах та спричиняють значні викиди полютантів в атмосферу. Але при низьких концентраціях (коли не вигідно добувати метал традиційними методами) запропоновано використовувати бактерії, оскільки вони просто ігнорують пусті породи, які оточують метали, досягаючи у деяких випадках чистоти металу до 90 %.

Посилання

Brierley, C.L. (1982), «Microbiological mining», Scientific American, No. 247 (2), pp. 42–51.

Rawlings, D.E. (2002), «Heavy metal mining using microbes», Annual Review of Microbiology, No. 56, pp. 65–91.

Clark, D.A. and Norris, P.R. (1996), «Acidimicrobium ferrooxidans gen. nov., sp. nov.: mixed-culture ferrous iron oxidation with Sulfobacillus species», Microbiology, No. 142, рр. 785–790.

Leduc, L.G. and Ferroni, G.D. (1994), «The chemolithotrophic bacterium Thiobacillus ferrooxidans», FEMS Microbiol. Rev., No. 14, рр. 103–120.

Brauer, H. (199l), «Growth of Fungi and Bacteria in the Reciprocating Jet Bioreactor», Bioprocess Engineering, Vol. 6, pp. 1–15.

Schippers, A. and Sand, W. (1999), «Bacterial leaching of metal sulfides proceeds by two indirect mechanisms via thiosulfate or via polysulfides and sulfur», Appl. Environ. Microbiol., Vol. 65, рр. 319–321.

May, N., Ralph, D.E. and Hansford, G.S. (1997), «Dynamic redox potential measurement for determining the ferric leach kinetics of pyrite», Miner Eng., Vol. 10, рр. 1279–1290.

Norris, P.R. (1983), «Iron and mineral oxidation with Leptospirillum-like bacteria», in Rossi, G. and Torma, A.E. (ed.), Recent progress in biohydrometallurgy, Associazione Mineraria Sarda, Iglesias, Italy, pp. 83–96.

Sand, W., Gerke, T., Hallmann, R. et al. (1993), «In situ bioleaching of metal suldes: the importance of Leptospirillum ferrooxidans», In Biohydrometallurgical Technologies, Vol. I, pp. 15–27.

Bampton, K.F., Bologiannis, F., Canterford, J.H. and Smith, A.N. (1983), «Development of experimental in-situ leaching at the Mutooroo copper mine, South Australia», Proceedings Australasian Institute of Mining and Metallurgy Annual Conference, Australasian Institute of Mining and Metallurgy, Melbourne, 10–15 July, pp. 371–379.

Schnell, H.A. (1997), «Bioleaching of copper», Biomining: Theory, Microbes and Industrial Processes, pp. 21–43.