Аналіз важких металів у промислових ґрунтах за допомогою атомно-абсорбційної спектроскопії і їх зв’язок з деякими властивостями ґрунту
DOI:
https://doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-77-85Ключові слова:
промисловий ґрунт; забруднення важкими металами; атомно-абсорбційна спектрометрія (AAС); дослідження; статистичний аналізАнотація
Ураження ґрунту є передумовою небезпеки для здоров’я людей на різних рівнях, а також міст і міських районів. Переважна кількість металів з плавильних заводів як отруйні стоки скидається в біологічну систему і пов’язана з небезпекою для здоров’я. Сучасна індустріалізація є основною причиною випуску різних металів, які потрапляють до бруду у вигляді аерозолів, твердих частинок, залишків, стічних вод і твердих відходів. Ці стійкі метали будуть переходити з ґрунту в рослини, що в кінцевому підсумку поставить під загрозу добробут людини. Принциповим моментом цього дослідження є вирішення проблеми концентрації важких металів у ґрунтах промислових земель зони Горакхпур (Гіда) (промислова). Промисловий викид, який безпосередньо скидається в атмосферу і в кінцевому підсумку потрапляє в ґрунт, значною мірою викликає забруднення. Для вивчення цього питання було зібрано 10 різних зразків з різних ділянок. Проби ґрунту з цих конкретних ділянок були висушені і оброблені азотною кислотою. Ці зразки були досліджені за допомогою атомно-абсорбційної спектрофотометрії (ААС). Вміст кадмію, миш’яку, свинцю, хрому, заліза, міді, цинку і марганцю в мг/кг коливався від 35,32 до 44,9053, ND, ND,23.603-39.80203,4.2-7.5,0.114-1.8,0.52-4 і 1.04-10. У роботі також представлено статистичний аналіз даних. Після оцінки цих зразків ми з’ясуємо постійний взаємозв’язок між основними металами та іншими елементами ґрунту, які є природними (органічні речовини) і кислотністю. Атомно-абсорбційна спектрометрія – це стратегія, що корисна для оцінки кількості досліджуваних компонентів, наявних у зразках ґрунту.
Посилання
Basha, A., Yasovardhan, N., Satyanarayana, S., Reddy, G. and Vinod Kumar, A. (2014), «Trace metals in vegetables and fruits cultivated around the surroundings of Tummalapalle uranium mining site, Andhra Pradesh, India», Toxicology Reports, Vol. 1, pp. 505–512, doi: 10.1016/j.toxrep.2014.07.011.
Haniffa, M.А., Murugesan, A.G. and Porchelvi, M. (1986), «Hematological effects of distillery and paper mill effluents on Heteropneustes fossilis (Bloch) and Sarotherodon mossambicus (Peters)», Proceedings Animal Sciences, Vol. 95, No. 2, pp.155–161, doi: 10.1007/BF03179571.
Hussain, I., Sajid, M., Amin, N., Khattak, A., Shah, A., Hussain, S., Hussain, S. and Zeb, N. (2016), «Growing Conditions and Planting Dates Affect the Vegetative Growth of Silvery (Leucophyllum frutescens)», Sarhad Journal of Agriculture, Vol. 32, No. 2, pp.104–111, doi: 10.17582/journal.sja/2016/32.2.104.111.
Opaluwa, O., Aremu, M., Ogbo, L., Magaji, I., Odiba, I. and Ekpo, E. (2012), «Assessment of Heavy Metals in Water, Fish and Sediments from UKE Stream, Nasarawa State, Nigeria», Current World Environment, Vol. 7, No. 2, pp. 213–220, [Online], available at: http://www.cwejournal.org/?p=2767, doi: 10.12944/CWE.7.2.04.
Ranjbar, L., Eslami, A., Yazdanbakhsh, A. and Saghi, M. (2017), «Toxicity assessment of Tehran water treatment sludges using bioassay tests», Toxin Reviews, Vol. 37, No. 1, pp. 27–34, doi: 10.1080/15569543.2017.1312453.
Turner, J., Sibbald, R. and Hemens, J. (1986), «Chlorinated secondary domestic sewage effluent as a fertilizer for marine aquaculture», Aquaculture, Vol. 53, No. 2, pp. 157–168.
Zhang, F., Nriagu, J. and Itoh, H. (2005), «Mercury removal from water using activated carbons derived from organic sewage sludge», Water Research, Vol. 39, No. 2–3, pp. 389–395.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Анкіт Чанд Мішра Мішра, Снеха Гупта
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
