Дослідження основних напрямів розвитку сучасної системи стабілізації озброєння
DOI:
https://doi.org/10.26642/ten-2020-2(86)-73-80Ключові слова:
система стабілізації озброєння, точність, похибка, бойовий модульАнотація
У статті розглянуто будову та принцип роботи системи стабілізації озброєння, яка технічно являє собою набір датчиків і обчислювальний комплекс, з’єднаний із приводом гармати. Встановлено, що коливання корпусу легкої броньованої техніки (ЛБТ) мають випадковий характер і під час її руху ніколи не згасають. Амплітуди кутових коливань мають досить великі частоти, що призводить до значних переміщень прицільної марки відносно цілі. Найбільше на точність стрільби впливають коливання ЛБТ у поздовжній площині, що змінюють кут піднесення гармати, і кутові коливання в горизонтальній площині, що змінюють кут горизонтального наведення гармати. Також встановлено, що поперечні кутові коливання, що спричинюють нахил гармати, менше впливають, але зростають зі збільшенням дальності стрільби. Розсіювання снарядів зростає також і внаслідок зміни напрямку і величини вектора початкової швидкості снаряда, тобто снаряд завжди буде відхилятися в сторону руху гармати. У результаті дій різних факторів розсіювання снарядів під час стрільби на ходу зростає приблизно в 10–12 разів. Проведено аналіз існуючої класифікації стабілізаторів озброєння ЛБТ. Досліджено існуючі бойові модулі та стабілізатори озброєння українського виробництва й встановлено, що українська військова галузь має актуальну тенденцію до стрімкого розвитку. Виокремлено основні напрями розвитку сучасних стабілізаторів озброєння, найперспективнішим з яких є розробка нових та підвищення точності існуючих чутливих елементів. Проведено аналіз останніх розробок чутливих елементів стабілізаторів озброєння ЛБТ.
Посилання
Bezvesil'na, O.M. and Tkachuk, A.G. (2018), Systema zahystu pryladovogo kompleksu vid udarnyh ta vibracijnyh vplyviv, monografija z gryfom NTUU «KPI im. Igorja Sikors'kogo», NPO «Priorytety», Kyi'v, 170 p.
Kudryavtsev, A.M., Ulasevich, O.E., Zheglov, V.N. and Gumelev, V.Yu. (2013), Elektrooborudovanie bronetankovoi tekhniki. Elektrooborudovanie boevykh mashin. Stabilizatory vooruzheniya 2E36: ustroistvo i obsluzhivanie, ucheb. posobie, RVVDKU(VI), Ryazan', 144 p.
Tarasenko, A. (2008), «Bronetankovaya tekhnika Ukrainy: itogi, potentsial, perspektivy», Bronetankovaya tekhnika Ukrainy, No. 4, pp. 29–35, [Online], available at: http://militaryarticle.ru/tekhnika-i-vooruzhenie/2008/11678-bronetankovaja-tehnika-ukrainy-2
Eliseev, A.D. (2012), «Osnovnye napravleniya razvitiya sovremennykh stabilizatorov tankovogo vooruzheniya», Izvestiya TulGU, Seriya Tekhnicheskie nauki, No. 11, Part 2, pp. 3–9.
Kuznjecov, B.I., Vasylec', T.Ju. and Varfolomijev, O.O. (2010), «Systema navedennja i stabilizacii' ozbrojennja legkobron'ovanyh mashyn z nejromerezhevym reguljatorom», Systemy ozbrojennja i vijs'kova tehnika, No. 1 (13), pp. 112–116.
Derzhavne pidpryjemstvo «Zhytomyrs'kyj bronetankovyj zavod», oficijnyj sajt, [Online], available at: https://zhbtz.com/produkc-ja-ta-poslugi/produkc-ja-v-iskovogo-priznachennja/boiov-modul-ta-str-lecke-ozbro-nnja/boiov-modul.html
PAT «NVO «Kyi'vs'kyj zavod avtomatyky», oficijnyj sajt, [Online], available at: http://www.kza.com.ua/
Tkachuk, A.G. and Bezvesil'na, O.M. (2018), «Doslidzhennja povedinky dynamichno-nastrojuvanogo chutlyvogo elementa», Visnyk ZhDTU, Serija Tehnichni nauky, No. 2 (82), pp. 185–188.
Remillieux, G. and Delhaye, F. (2014), «Sagem Coriolis Vibrating Gyros: A vision realized», Inertial Sensors and Systems Symposium (ISS), pp. 1–13.
Roussel, C., Verdun, J., Cali, J. and Maia, M. (2015), «Integration of a Strapdown Gravimeter System in AN Autonomous Underwater Vehicle», ISPRS – International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, Vol. XL-5/W5, pp. 199–206.
Bezvesilna, O., Korobiichuk, I., Tkachuk, A. and other (2016), «Piezoelectric Gravimeter of the Aviation Gravimetric System», Advances in Intelligent Systems and Computing, No. 440, pp. 753–761.
Bezvesilna, O., Korobiichuk, I., Tkachuk, A. and other (2016), «Design of piezoelectric gravimeter for automated aviation gravimetric», Journal of Automation, Mobile Robotics & Intelligent Systems, Vol. 10, Issue 1, pp. 43–47.
Bezvesil'na, O.M., Tkachuk, A.G., Hyl'chenko, T.V. and Bychuk, R.V. (2016), Trykoordynatnyj p’jezoelektrychnyj gravimetr aviacijnoi' gravimetrychnoi' systemy, Patent Ukrai'ny na vynahid No. 113033, No. a2015 09858, zajavl. 12.10.2015, opubl. 25.11.2016, Bjul. No 22.
Bezvesil'na, O.M., Tkachuk, A.G. and Chepjuk, L.O. (2019), Tenzometrychnyj gravimetr, Patent Ukrai'ny na korysnu model' No. 132179, No. u201809741, zajavl. 01.10.2018, opubl. 11.02.2019, Bjul. No 3.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Андрій Геннадійович Ткачук, Олена Миколаївна Безвесільна, Анна Анатоліївна Гуменюк, Валентин Миколайович Янчук, Ілона Володимирівна Крижанівська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
