Підвищення рівня екологічної безпеки під час вибухового руйнування скельних порід у кар’єрах
DOI:
https://doi.org/10.26642/ten-2020-1(85)-235-241Ключові слова:
вибухова речовина, підривні роботи, масовий вибух, шкідливі гази, хімічний склад, конструкція забійки, сорбціяАнотація
Визначальним під час проведення підривних робіт, не тільки для вибору мережі свердловин і якості подрібнення порід, але й для зниження впливу на навколишнє середовище та втрат нерудних корисних копалин, пов’язаних з надмірним подрібненням породи під час вибуху, є тип вибухової речовини. Аналіз досліджень показав, що питанням визначення ефективності вибухових речовин за різними технічними характеристиками та залежно від їх хімічного складу присвячено значну кількість праць. Основним критерієм вибору вибухової речовини для проведення підривних робіт вважається ефективність вибухового руйнування або якість підірваної гірської маси (гранулометричний склад). Екологічні показники вибухової речовини або їх вплив на навколишнє середовище в процесі вибору вибухової речовини, у більшості випадків, не враховується взагалі. З метою зменшення кількості утворюваних у результаті вибуху шкідливих газів запропоновано, за можливості, коригувати хімічний склад вибухової речовини без зміни рецептури. Встановлено закономірність зміни кількості утвореного Нітроген (II) оксиду та Карбон (IV) оксиду під час вибуху від хімічного складу дизельного палива у вибуховій речовині. Доведено, що зміна хімічного складу дизельного палива дає можливість наблизити величину кисневого балансу до нуля, зменшити кількість утворених під час вибухів шкідливих газів, і, відповідно, зменшити суму сплати екологічного податку. Для нейтралізації шкідливих газів, що залишаться після зміни хімічного складу дизельного палива у вибуховій речовині, запропоновано застосувати розроблену конструкцію забійки, яка передбачає двостадійну очистку від шкідливих газів, утворених у процесі вибухового руйнування скельних порід, і базується на хемосорбції газів негашеним вапном або відходами виробництва, які його включають, та фізико-хімічній сорбції (адсорбції) цеолітами. Запропоновані рішення дозволять зменшити кількість шкідливих газів, що утворюються під час вибухового руйнування скельних порід, більш ніж на 85 % порівняно з класичною технологією ведення підривних робіт.
Посилання
Kuprin, V.P. еt al. (2012), Rozrobka i vprovadzhennja emul'sijnyh vybuhovyh rechovyn na kar’jerah Ukrai'ny, monografija, DVNZ UDHTU, Dnipropetrovs'k, 243 p.
Zhuchenko, E.N. and Elizov, O.N. (2005), «Sovremennye vzryvchatye veshhestva i tehnologii ih primenenija», Zapiski Gornogo instituta, Vol. 164, pp. 97–101.
Efremov, Je.I. (2009), «Puti povyshenija jeffektivnosti vzryvchatyh veshhestv prostejshego sostava», Vіsnуk KTU, Issue 23, pp. 10–14.
Luchko, I.A., Prokopenko, A.V. and Kos'min, I.V. (2004), «Rezul'taty doslidzhennja vlastyvostej novyh beztrotylovyh sumishevyh vybuhovyh rechovyn z nul'ovym kysnevym balansom», Visnyk Zhytomyrs'kogo derzhavnogo tehnologichnogo universytetu, Serija Tehnichni nauky, No. 3 (30), pp. 149–153.
Efremov, Je.I. and Ponomarev, A.V. (2010), «Puti povyshenija jekonomicheskoj jeffektivnosti i jekologicheskoj bezopasnosti vzryvnyh rabot na fljusovyh kar'erah», Ukrainskij sojuz inzhenerov-vzryvnikov, informacionnyj bjulleten', No. 3, pp. 2–6.
Sytenkov, V.N., Rubcov, S.K. and Bibik, I.P. (2008), «Jekologicheskie aspekty pri proizvodstve massovyh vzryvov na kar'erah», Gornyj vestnik Uzbekistana, No. 2 (33), pp. 21–24.
Krivoruchko, N.I. (2014), «Vypolnenie vzryvnyh rabot na gornodobyvajushhih predprijatijah Ukrainy», Problemy nedropol'zovanija, Issue 2, pp. 39–45, [Online], available at: https://cyberleninka.ru/article/v/vypolnenie-vzryvnyh-rabot-na-gornodobyvayuschih-predpriyatiyah-ukrainy
Shiman, L.N., Kasperskij, J.G. and Ustimenko, E.B. (2013), «Razvitie tehnologij vodosoderzhashhih vzryvchatyh veshhestv kak faktor povyshenija jeffektivnosti vzryvnyh rabot», Ukrainskij sojuz inzhenerov-vzryvnikov, informacionnyj bjulleten', No. 3 (20), pp. 14–21.
Komashhenko, V.I., Vorob'ev, E.D. and Belin, V.A. (2017), «Perspektivy razvitija promyshlennyh vzryvchatyh veshhestv i primenenija sovremennyh tehnologij vzryvnyh rabot s uchetom jekologicheskoj bezopasnosti», Izvestija TulGU, Serija Nauki o Zemle, Issue 3, pp. 157–167.
Luchko, І.A. and Tverdyj, V.V. (2009), «Doslidzhennja vplyvu vybuhu novyh promyslovyh vybuhovyh rechovyn na ekologichnyj stan atmosfery kar’jeru», Vіsnуk NTUU «KPІ», Serіja Gіrnуctvo, Issue 18, pp. 110–116.
Tverdyj, V.V. and Luchko, I.A. (2010), «Rezul'taty doslidzhennja vplyvu parametriv vybuhiv novyh promyslovyh vybuhovyh rechovyn na ekologichnyj stan kar’jeru ta prylegloi' terytorii'», Visnyk NTUU «KPI», Serija Girnyctvo, Issue 19, pp. 149–155.
Tverdaya, O.Ja. and Vorob'ev, V.D. (2012), «Obosnovanie kriteriya vybora bezopasnogo i effektivnogo tipa VV pri massovykh vzryvakh na kar'erakh», Problemy ohorony praci v Ukrai'ni, Issue 22, pp. 56–64.
Tverdyj, V.V. and Luchko, I.A. (2010), «Vyznachennja vplyvu pidryvnyh robit na vyrobnychyj personal kar’jera ta naselennja prylegloi' terytorii' pry zastosuvanni novyh sumishevyh vybuhovyh rechovyn», Problemy ohorony praci v Ukrai'ni, Issue 19, pp. 95–102.
Ustimenko, E.B., Shiman, L.N. and Holodenko, T.F. (2008), «Ekologicheskii monitoring vzryvnykh rabot, provodimykh s ispol'zovaniem EVV marki «ERA» s produktami pererabotki tverdogo raketnogo topliva», Vіsnуk KDPU іmenі Mihajla Ostrograds'kogo, Issue 1 (48), Part 1, pp. 97–99.
Tverda, O.Ja. and Pljacuk, L.D. (2018), «Rozrobka konstrukcii' zabijky sverdlovynnogo zarjadu iz dvostupenevoju systemoju poglynannja shkidlyvyh gaziv», Suchasni resursoenergozberigajuchi tehnologii' girnychogo vyrobnyctva, Issue 1 (21), pp. 103–115.
Prymys'ka, S.O., Beznosyk, Ju.O., Statjuha, G.O. and Reshetilovs'kyj, V.P. (2010), «Perspektyvy ochystky vykydnyh gaziv teploenergetyky na syntetychnyh ceolitah», Visnyk NTU «HPI», No. 10, pp. 70–77.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Оксана Ярославівна Тверда, Костянтин Костянтинович Ткачук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
