Використання методу двоканальності для підвищення точності нового п’єзоелектричного чутливого елемента системи стабілізації озброєння
DOI:
https://doi.org/10.26642/ten-2020-1(85)-158-164Ключові слова:
п’єзоелектричний чутливий елемент, точність, похибка, двоканальністьАнотація
У статті розглянуто будову та принцип роботи системи стабілізації озброєння, яка технічно являє собою набір датчиків і обчислювальний комплекс, що з’єднаний з приводом гармати. Система стабілізації забезпечує сталість кутів між осями нерухомої системи координат і осями, жорстко зв’язаними з об’єктом стабілізації. Встановлено, що якість функціонування систем стабілізації озброєння, як в режимі стабілізації, так і в режимі наведення, оцінюється вказаними далі показниками: стійкість, точність стабілізації зброї, якість стабілізації, швидкість наведення і характер розподілу по куту повороту пульта управління, час готовності стабілізатора, час безперервної роботи стабілізатора, надійність функціонування та характер і час перехідних процесів при відпрацюванні кутів неузгодженості. Точність стабілізації є основним показником, що характеризує роботу системи управління вогнем у режимі стабілізації. Зовнішні збурення, обумовлені безперервними випадковими коливаннями корпусу рухомою легкою броньованою технікою, викликають відхилення стабілізованого озброєння від заданого напрямку наведення. Розглянуто новий п’єзоелектричний чутливий елемент системи стабілізації озброєння та доцільність використання методу двоканальності для підвищення його точності. Встановлено, що завдяки використанню додатково введеного у конструкцію чутливого п’єзоелектричного елемента другого каналу вимірювання забезпечується відсутність у його вихідному сигналі похибок від впливу вертикального прискорення, від залишкової неідентичності конструкцій однакових п’єзоелектричних пластин та мас, від впливу зміни температури, вологості та тиску зовнішнього середовища (тобто інструментальних похибок), які можуть бути значними.
Посилання
Bezvesilna, O.М. and Tkachuk, A.H.(2018), Systema zahystu pryladovogo kompleksu vid udarnyh ta vibracijnyh vplyviv, monografija z gryfom NTUU «KPI im. Igorja Sikors'kogo», NPO «Priorytety», Kyi'v, 170 p.
Tarasenko, A. (2008), «Bronetankovaya tehnika Ukrainyi: itogi, potentsial, perspektivyi», Tehnika i Vooruzhenie, No. 4, pp. 29–35, [Online], available at: http://militaryarticle.ru/tekhnika-i-vooruzhenie/2008/11678-bronetankovaja-tehnika-ukrainy-2
Bazilo, K.V. (2013), «Shemotehnichne modeljuvannja p’jezoelektrychnogo peretvorjuvacha z dodatkovymy kolyval'nymy konturamy», Visnyk Hmel'nyc'kogo nacional'nogo universytetu, No. 6, pp. 166–169.
Kuznjecov, B.I., Vasylec', T.Ju. and Varfolomijev, O.O. (2010), «Systema navedennja i stabilizacii' ozbrojennja legkobron'ovanyh mashyn z nejromerezhevym reguljatorom», Systemy ozbrojennja i vijs'kova tehnika, No. 1 (13), pp. 112–116.
Chikovani, V.V. (2012), «Influence of shock on the vibration amplitude stabilization system of Coriolis vibratory gyroscope resonator», Elektronika ta systemy upravlinnja, No. 4 (34), pp. 56–63.
Guerard, J., Janiaud, D., Taibi, R. and Levy, R. (2014), «Quartz structures for Coriolis Vibrating Gyroscopes», Phys. & Instrum. Dept., ONERA, Chatillon, France, pp. 1–4.
Remillieux, G. and Delhaye, F. (2014),«Sagem Coriolis Vibrating Gyros: A vision realized», Inertial Sensors and Systems Symposium (ISS), pp. 1–13.
Maljarov, S.P., Kohan, Ju.V. and Chikovani, V.V. (2013), «Sistema stabylyzacyi amplytudy kolebanija rezonatora koriolisovogo vibracyonnogo giroskopa», Visnyk inzhenernoi' akademii' Ukrai'ny, No. 1, pp. 20–25.
Ciruk, V.G. (2014), «Systema udaro- i vibrozahystu navigacijnogo kompleksu legkoi' bron'ovanoi' tehniky», Tehnologichni kompleksy, No. 2 (10), рр. 134–141.
Sokolov, A.V., Krasnov, A.A., Starosel’tsev, L.P. and Dzyuba, A.N. (2015), «Development of a gyro stabilization system with fiber-optic gyroscopes for an air-sea gravimeter», Gyroscopy Navig., No. 6, рр. 338–343.
Calvo, M., Hinderer, J., Rosat, S. and other (2017), «Time stability of spring and superconducting gravimeters through the analysis of very long gravity records», Journal of Geodynamics, No. 106, рр. 30–32.
Roussel, C., Verdun, J., Cali, J. and Maia, M. (2015), «Integration of a Strapdown Gravimeter System in AN Autonomous Underwater Vehicle», International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, Vol. XL-5/W5, рр. 199–206.
Bezvesilna, O., Korobiichuk, I., Tkachuk, A. and other (2016), «Piezoelectric Gravimeter of the Aviation Gravimetric System», Advances in Intelligent Systems and Computing, No. 440, рр. 753–761.
Bezvesilna, O., Korobiichuk, I., Tkachuk, A. and other (2016), «Design of piezoelectric gravimeter for automated aviation gravimetric system», Journal of Automation, Mobile Robotics & Intelligent Systems, Vol. 10, Issue 1, рр. 43–47.
Ulanov, G.M. (1960), Regulirovanie po vozmushheniju. Kompensacija vozmushhenij i invariantnost', nauchnoe posobie, Gosudarstvennoe jenergeticheskoe izdatel'stvo, M., 110 р.
Bezvesilna, O.M., Tkachuk, A.Н., Hyl'chenko, T.V. and Bychuk, R.V. (2016), Trykoordynatnyj p’jezoelektrychnyj gravimetr aviacijnoi' gravimetrychnoi' systemy, Ukrai'na, Patent na vynahid № 113033.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олена Миколаївна Безвесільна, Андрій Геннадійович Ткачук, Анна Анатоліївна Гуменюк, Валентин Миколайович Янчук, Олександр Олексійович Добржанський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
